Ще важливою фішкою є те, що всі 8 наявних в грі персонажів мають різні властивості і граються по різному. Для прикладу, ми грали Стрілком проти Самурая. Стрілок швидкий, маневрений, має абілки на зменшення дамагу в себе, а то й взагалі може повністю увернутись від атаки суперника. Додатково до цього, він часто додає рандомний бонусний дамаг до своїх атак щоходу.
Самурай же броньований і оперує Честю/Безчестям. В захисті від атаки Самурай може, як захиститись бронею, так і боляче вдарити контр атакою. Також, при певних атаках, він отримує жетони Честі, потративши які, можна збільшити свою наступну атаку, або навішує на суперника, а деколи й на себе, жетони Безчестя, що автоматом зменшують атаку того, на кому вони лежать.
Інших персонажів ми поки не випробували, тому про їх фішки багато розказати не можу, але в списку ще залишились: Тактик з якоюсь купкою наказів, Проклятий Пірат (Піратесса? Піратиня?) з двостороннім полем персонажа і проклятими дублонами, Винахідник зі своїми девайсами, Мисливиця з тигром, Серафима з благословеннями та Вампіресса, яка власне мені ще доїжджає. Так що можна вибрати персонажа під свій стиль.
Сама ж партія пройшла у нас доволі бадьоро. Ми активно обмінювались ударами, Стрілок часто увертався, що дозволяло йому переживати сильні атаки Самурая. Самурай же в свою чергу, наплював на рани (броня захистить) і зосередився на швидкому випілюванні суперника. За якихось пів години лайфи обох воїнів уже були на мінімумі і все рішав один хід. Моя суперниця зробила тактичну помилку і злила жетон увороту на мою слабеньку атаку, замість залишити на наступний хід. Що й стало вирішальним, оскільки мені пощастило вироляти ультимативну атаку, яку неможливо було захистити, а от уворот спрацював би. Але не судилось, і Самурай фінальним ударом добив Стрілка.
А от сама Масморра, як гра, виявилась доволі посередньою. Це лайтовий данжн-кровлер з мапою, що відкривається поступово в процесі експлорінга, діях на кастомних кубиках, монстрами представленими також кубиками та... западлом. Саме так, це не коопна гра, хоча є й такий режим. Але хоч гра і не коопна, але й не ПвП, тут щось ближче до Манчкіна: всі шастають по данжу в пошуках експи та луту і падлять один одному, підсовуючи монстрів, западні та крадучи ніштяки в самий невідповідний момент. Власне умова виграшу теж, як в Манчкіні, набрати 16й рівень. Хто перший, той і виграв. Ніяких очок за лут чи бабло. Власне гроші в цій грі потрібні лише для покупки карток з діями, щоб бустити себе чи підпадлювати суперникам. Здавалось би має бути фаново кидати куби, бігати по данжу, мочити мобів та підставляти суперників, але якось воно нуднувато грається (хоча все від компанії залежить).
В нашій партії на трьох не в свій хід інші гравці відверто скучали, бо в ходи суперників ти відволікаєшся від своїх справ хіба, якщо на тебе зіграють якусь картку. А стається це не так часто, бо гра доволі швидко закінчується. І це її один з небагатьох плюсів. Інший же, як я уже писав вище, - це продакшн. Все таки CMON вміють робити гарні компоненти.
Партія на трьох у нас пройшла дуже жваво, оскільки всі були знайомі з грою і швидко виконували свої ходи. Було враження, що граємо на швидкість :). Мої опонентки вирішили ризикнути і залишити всі стартові квитки, я ж залишив три самі довгі, що з'єднювали південь і північ одним довгим маршрутом. Закінчивши ці три, я добрав ще кілька квитків, які були максимально дотичні до першого маршруту, що й принесло мені перемогу зі значним відривом.
В даній настолці ми виступаємо натуралістами, що спостерігають та розводять пташок. Робимо ми це будуючи свій двигун, розігруючи картки в три різні секції свого планшету. Одна відповідає за набір ресурсів, інша за генерацію (відкладання? несіння?) пташками яєць і третя за добір карток в руку. Розігруючи картку пташки в якусь секцію, ви не тільки збільшуєте свій прихід від цієї секції, а й виконуєте спецабілки кожної зіграної туди пташки справа наліво, коли виконуєте дію цієї секції.
Окремо варто поговорити про картки пташок. Перше, що вражає, це їх кількість: 170 РІЗНИХ карток птахів. Кожна унікальна зі своїм рисунком і коротким описом зображеної пташки. На кожній картці, крім гарної картинки, імені та опису, зображено кост розіграшу пташки (корм, який вона споживає), виграшні бали в кінці гри, тип гнізда, кількість яєць, що може знести пташка, та часто якесь спецправило, що спрацювує, коли пташка розігрується чи лежить на планшеті гравця.
І саме ця інформація на картках буде впливати на вашу тактику в грі, оскільки на початку партії, кожен вибирає собі картку цілі, яка вказує, за що ви отримаєте додаткові виграшні бали. Ці картки ще можна потім добрати в процесі партії. Але захоплюватись не варто, бо сама партія доволі коротка. Всього чотири раунди, по 8, 7, 6 і 5 ходів відповідно. Так, тут кожен раунд гравці роблять менше дій, ніж в попередньому, оскільки планшети поступово розвиваються і самі дії трігерять більше всяких абілок. Дуже цікаве рішення, щоб зберегти тепм раунду.
І під завершення, я б хотів згадати про компоненти гри. Тут, як і в інших іграх цього видавця, все просто шикарно: картки з текстурою під льон і з дуже приємного матеріалу, різнокольорові яйця (їх можна вважати міньками?), кастомні деревяні кубики, дайс тавер в вигляді шпаківні (від Tower Rex, обіцяли пізніше зробити таку деревяну), планшети гравців стилізовані під шкіряні записники натураліста, пластиковий органайзер, та що там, тут навіть правила гри текстуровані під льон і з такого мякого та приємного матеріалу, що ними хочеться обгорнутись.
Comments
Post a Comment